Про (не)дотримання принципів правильного використання антимікробних препаратів

Використання антимікробних препаратів усвідомлено і без зловживання потрібне для надання якісної медичної допомоги та запобігання поширенню антимікробної резистентності. Хвороботворні мікроорганізми з антимікробною резистентністю – супербактерії, які формуються через надлишкове використання антибіотиків та навчилися протидіяти препаратам, що мають їх знищувати.

У лікарнях правильне й безпечне використання антимікробних препаратів регулюється відповідним документом МОЗ – Стандартом медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» (https://tinyurl.com/2s4apjdj).

Починаючи з 2024 року, фахівці регіональних центрів контролю профілактики хвороб моніторять індикатори якості дотримання Стандарту в лікарнях. Проміжні результати моніторингу наведено на зображенні та за посиланням: https://tinyurl.com/yu7wvu5n.

Отримані значення сигналізують про гостру потребу проводити роботу над помилками. Узагальнені індикатори відображають розподіл споживання антибіотиків різних груп за класифікацією AWaRe (доступ, спостереження, резерв), а також своєчасність проведення бактеріологічних досліджень для визначення збудника інфекції та вибору підходящого антимікробного препарату.

Показники використання антибіотиків як у закладах первинної допомоги, так і в стаціонарах далекі від цільових: лікарям потрібно віддавати перевагу призначенню препаратів ГРУПИ ДОСТУПУ — у 95% випадків під час надання первинної та у >60% випадків спеціалізованої допомоги замість нинішніх 58,1% і 37,6% відповідно. Антибіотики цієї групи — ефективні, мають менший потенціал поширення антимікробної резистентності та нижчу собівартість.

Використання антибіотиків ГРУПИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ під час надання первинної допомоги необхідно знизити до <5% випадків замість нинішніх 32,5%. Використовувати препарати цієї групи слід, тільки якщо антибіотики групи доступу не дають бажаного ефекту.

Антибіотики ГРУПИ РЕЗЕРВУ зараз часто призначаються невиправдано та надлишково, хоча мали б використовуватися тільки в крайньому разі, коли препарати двох інших груп не діють, а показання вагомо обґрунтовані. Під час надання первинної допомоги вони не повинні призначатися, окрім одиничних винятків, передбачених у Стандартах МОЗ, а спеціалізованої — <5%. Зараз же відсоток пацієнтів, яким призначили антибактеріальні препарати групи резерву, становить 8,3% та 30,5% відповідно.

Найбільше ж занепокоєння викликає те, що лише кожному п’ятому госпіталізованому пацієнту перед початком емпіричної антибіотикотерапії проводиться своєчасне бактеріологічне дослідження, яке дозволяє збільшити ефективність лікування.

Отримана під час моніторингу протягом 2024 року інформація продемонструвала масштаб проблеми некоректного призначення антибіотиків. Висновки, зроблені на основі цієї інформації, допоможуть медичним працівникам, а також підрозділам МОЗ і ЦГЗ, які займаються антимікробною резистентністю, і міжнародним партнерам, які допомагають Україні протидіяти антибіотикорезистентності, більш усвідомлено підходити до планування антибіотикотерапії з дотриманням Стандарту з раціонального застосування антимікробних препаратів. А наслідком цього стане підвищення ефективності та безпечності лікування антибіотиками, а також зменшення поширення супербактерій.