День: 30.09.2024

Використання антимікробних препаратів усвідомлено і без зловживання потрібне для надання якісної медичної допомоги та запобігання поширенню антимікробної резистентності. Хвороботворні мікроорганізми з антимікробною резистентністю – супербактерії, які формуються через надлишкове використання антибіотиків та навчилися протидіяти препаратам, що мають їх знищувати. У лікарнях правильне й безпечне використання антимікробних препаратів регулюється відповідним документом МОЗ – Стандартом медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» (https://tinyurl.com/2s4apjdj). Починаючи з 2024 року, фахівці регіональних центрів контролю профілактики хвороб моніторять індикатори якості дотримання Стандарту в лікарнях. Проміжні результати моніторингу наведено на зображенні та за посиланням: https://tinyurl.com/yu7wvu5n. Отримані значення сигналізують про гостру потребу проводити роботу над помилками. Узагальнені індикатори відображають розподіл споживання антибіотиків різних груп за класифікацією AWaRe (доступ, спостереження, резерв), а також своєчасність проведення бактеріологічних досліджень для визначення збудника інфекції та вибору підходящого…

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), рухова активність — це будь-який рух тіла, який здійснюється скелетними м’язами та вимагає витрат енергії. Водночас третина всіх дорослих на Землі занадто мало рухає своїми скелетними м’язами, і тим самим це збільшує ризик виникнення проблем зі здоров’ям і скорочення тривалості життя, зокрема ожиріння, яке є провідним фактором ризику загальної смертності у світі. За даними дослідження STEPS (2019 р.), 59,1% населення в Україні мали надмірну масу тіла, з них — 24,8% мали ожиріння, і лише 39,6% мали нормальну масу тіла. Як нам шкодить брак руху? У дітей та підлітків (5-18 років) низька фізична активність призводить до порушення фізичного розвитку, проблем із м’язами та кістками, що може негативно вплинути на поставу і гнучкість. Також малорухливий спосіб життя підвищує ризик розвитку надмірної маси тіла та ожиріння, які часто залишаються…

Гінекологічні онкозахворювання — найпоширеніші види раку в жінок. Щороку в понад 1 мільйона жінок діагностують рак шийки матки, яєчників, тіла матки чи інші види гінекологічних онкозахворювань. При цьому майже 100% випадків раку шийки матки можна запобігти завдяки вакцинації, регулярним профілактичним обстеженням та здоровому способу життя. До Всесвітнього дня онкогінекології розповідаємо, як уберегти себе. Торік в Україні майже 21,5% всіх онкохвороб припадало на рак жіночих статевих органів. 10,4% усіх захворювань на злоякісні новоутворення становить РАК ТІЛА МАТКИ. Найчастіше цю хворобу діагностують у жінок, які не проходять регулярно медичні огляди. У 9,1% пацієнток рак тіла матки було виявлено у занедбаному стані (III стадія), ще 5% — на IV стадії. Лікування в таких випадках складніше і займає більше часу. Рак тіла матки найчастіше виникає на фоні гормональних порушень. Ризик розвитку захворювань зростає після 40 років. Виділяють такі основні фактори ризику раку тіла…

  У Всесвітній день легень, хочемо привернути вашу увагу до захисту здоров’я цього життєво важливого органа людини. Починаючи з 2016 року саме цей день нагадує нам про важливість раннього виявлення, профілактики та ефективного лікування різних захворювань легень, зокрема й раку легень. Чому ж так необхідно піклуватися про свої легені та як можна знизити ризик розвитку раку легень? Для того, щоб жити, людина повинна дихати, відповідно, нормальне функціонування легень впливає на кожну частину нашого тіла.  Легені – це парний орган дихальної системи людини, який відповідає за газообмін. Вони розташовані в грудній клітці і складаються з бронхів, бронхіол, альвеол та інших структур. Коли людина робить вдих, повітря потрапляє в легені, де відбувається насичення крові киснем. Під час видиху з організму виводиться вуглекислий газ. Таким чином, легені забезпечують постачання кисню до всіх клітин тіла,…

Стань на варті свого серця — поради, як запобігти серцево-судинним захворюванням Хвороби серця і судин — причина № 1 смертності в усьому світі. Торік в Україні від захворювань цієї категорії померло майже 67 000 людей (на 11,3% більше, ніж 2022 року). З них майже половина — понад 30 000 — померли від ішемічної хвороби серця. Чоловіки мають вищий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, хоча у жінок після менопаузи цей ризик також зростає. Водночас через стрес від війни та COVID-19 серцево-судинні захворювання в Україні «молодшають». Наприклад, якщо до 2014 року інфаркти та інсульти були хворобами людей віком 60 років, то тепер цей показник знизився до 45–50 років. До Всесвітнього дня серця Центр громадського здоров’я розповідає, як зберегти та зміцнити здоров’я серця. Які є основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань? Підвищений рівень артеріального тиску (АТ);…

До Всесвітнього дня боротьби проти сказу пропонуємо дізнатися більше про цю небезпечну хворобу через добірку цікавих фактів.   Сказ поширений майже на всіх континентах Сказ трапляється у 150 країнах та територіях на всіх континентах, крім Антарктиди. Особливо високий рівень поширеності фіксується в Африці та Азії. Україна теж належить до країн, де є ризик інфікування. Найчастіше сказ передається через укуси собак За даними ВООЗ, 99% випадків сказу у людей спричинені укусами інфікованих собак. Проте будь-які теплокровні тварини, включно з домашніми (котами) і дикими (лисицями, єнотами), можуть переносити вірус сказу. Далеко не всі тварини передають сказ Носіями вірусу можуть бути майже всі теплокровні тварини, гризуни та зайцеподібні майже ніколи не хворіють на сказ, а віргінський опосум взагалі має надвисоку стійкість до вірусу. Рептилії (наприклад, ящірки та змії), земноводні (наприклад, жаби), птахи, риби та комахи…