Категорія: Ментальне здоров”я

10 вересня 2024 року Центр громадського здоров'я МОЗ України провів круглий стіл до Всесвітнього дня запобігання самогубствам, який цього року проходить під гаслом «Зміна наративу про самогубство» із закликом #РозпочнімоРозмову #StartTheConversation. У зустрічі взяли участь експерти у галузі громадського здоровʼя та амбасадори психічного здоров’я проєкту Психічне здоров'я для України (MH4U). Круглий стіл складався з трьох частин: Поточна ситуація в Україні та світі; роль суспільства у запобіганні самогубствам; Висвітлення теми самогубства у медіа; Панельна дискусія: переживання суїцидальної кризи; обговорення з людьми, що мають досвід суїцидальної поведінки. Також наприкінці статті публікуємо відповіді на два питання, які прозвучали під час вебінару, але не встигли отримали відповіді. Перші два блоки зустрічі висвітлили фахівчині в галузі громадського здоровʼя: Любов Чигринська, експертка з психічного здоровʼя Координаційного Центру з Психічного Здоровʼя; Галина Пилягіна, професорка, докторка медичних наук, завідувачка кафедрою психіатрії, психотерапії та…

Центр громадського здоров'я МОЗ України провів вебінар на тему «Стигматизація психічних розладів: прояви, причини та наслідки». Стигма — знак сорому, ганьби чи осуду, який призводить до того, що людину відкидають, дискримінують і виключають з різних сфер життя суспільства (ВООЗ). Фахівці Центру, Софія Кіба та Андрій Птащенко, представили основні аспекти стигми та її вплив на життя людини з психічними розладами.  Зокрема, було розглянуто: етапи формування стигматизації, виявлення стигматизуючої лексики, практики побудови нестигматизуючого викладу інформації; законодавчі аспекти у сфері охорони психічного здоров’я та правозахисний підхід в сфері охорони здоров’я; заходи подолання стигми індивідуального рівня, випадки з психіатричної практики. Олена Вінсент, амбасадорка психічного здоров’я проєкту Психічне здоров’я для України (MH4U), поділилася досвідом життя із психічним розладом,  вплив стигми на щоденне життя, реакцію оточення на діагноз, роботу амбасадорів психічного здоров’я. За даними ВООЗ, внаслідок вторгнення росії…

Ольга Матвійчук, координаторка з психічного здоров'я ЦГЗ, і Тетяна Кєлєш, завідувачка відділення промоцій здоров'я відділу розвитку громадського здоров'я та зовнішніх комунікацій ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ», розглянули з учасниками вебінару актуальні теми психічного здоров’я та психічних розладів, обговорили законодавчі аспекти запобігання порушенню прав працівника на роботі. Значну увагу фахівці приділили психосоціальним ризикам на робочому місці: надмірне робоче навантаження, неефективне спілкування, непередбачуваний графік роботи, упереджене ставлення керівництва, мобінг, брак організаційної культури та інші сфери, які можуть впливати на психічне здоров’я працівників. Наведені чинники можуть підвищувати рівень стресу, викликати тривожність, ускладнювати планування особистого часу, що призводить до вигорання та інших несприятливих наслідків для психічного здоров’я та поведінки, включаючи зловживання психоактивними речовинами. Для збереження психічного добробуту працівників на робочому місці фахівці надали низку рекомендацій: Підвищуйте обізнаність про психічне здоров'я через інформаційні кампанії (лекції, семінари, тренінги), поширення матеріалів;…

Панічна атака — крайня тривога, що раптово накотила, страх, напруга і погане самопочуття: серцебиття, пітливість, запаморочення, задишка…  Коли це відбувається вперше, багато хто починає думати про якесь важке захворювання серця, ендокринної або нервової систем, травлення, з’’являється страх померти, поспішають викликати “швидку допомогу”, але до приїзду “швидкої допомоги” якраз все і проходить. Люди починають ходити лікарями, намагаючись знайти причини «приступів» – марно, це викликає тривогу ще більшу. Виробляється рефлекс страху, виникає очікування нападу, а це, своєю чергою, закріплює повторюваність атак… У тих, хто не вміє справлятися з такими ситуаціями, життя перетворюється на кошмар. І у вас, і у близьких. Що треба знати? По-перше, і головне, від панічних атак не вмирають, вони самі по собі не можуть бути причиною смерті! Друге, поясню метафорою. Ви всі знаєте, для чого призначена сигналізація в авто,…

Посттравматичний стресовий розлад – це розлад психічного здоров’я, що виникає як реакція психіки на пережитий травматичний досвід. Це може бути насильство, війна, катування, геноцид чи будь-яка інша подія, що несе загрозу життю чи здоров’ю людини або її близьким. Не в усіх людей, що мають травматичний досвід виникне ПТСР, але декому достатньо однієї травматичної ситуації. Зовні люди з ПСТР можуть нічим не видавати свого стану, але невидимі душевні рани суттєво впливають на якість їх життя, а часто і на життя близьких їм людей. За даними ВООЗ, у світі близько 70% людей переживали хоча б одну потенційно травматичну подію протягом життя, з них 5,6% можуть мати ПТСР. Приблизно 3,9% населення світу хоч раз у своєму житті мали діагностований ПТСР. Імовірність розвитку посттравматичного стресового розладу залежить від типу пережитої травматичної події. Наприклад, рівень ПТСР більш…

Чи вживаєте алкоголь для заспокоєння нервів або зняття стресу? Чи виникають думки про алкоголь, коли маєте певні неприємності або ж погано почуваєтеся? Алкоголь справді поширений спосіб, у який люди намагаються заспокоїтися, тобто змінити свою реакцію на стрес. Тільки далеко не всі в цьому зізнаються відкрито, ще й самим собі. Якщо ви ствердно відповіли бодай на одне із запитань на початку, вам є про що замислитися. Насправді це частина опитувальника для діагностики розладу зловживання алкоголем. Ви можете пройти повний опитувальник самостійно за посиланням: http://surl.li/shlct. Закликаємо сімейних і вузькопрофільних лікарів проводити таке опитування серед своїх пацієнтів і пацієнток. Людина може не здогадуватися, що уже має проблему з алкоголем. Можна скористатися також опитувальником CAGE для виявлення зловживання алкоголем: CAGE — це акронім від 4 ключових явищ: Cut down (зменшити) — чи відчували ви коли-небудь потребу…

1 квітня відбувся вебінар «Депресія серед дітей: причини, наслідки та способи запобігання», організований Центром громадського здоров’я у рамках Всеукраїнської програми з ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською. Зустріч відбулася з метою підвищення обізнаності представників регіональних центрів контролю і профілактики хвороб (ЦКПХ) та інформування усіх зацікавлених про депресію, зокрема, серед дітей та підлітків. Вебінар проводила Наталія Масяк — дитяча психіатриня з 11-річним практичним досвідом, керівниця Клініки психічного здоров’я дітей, підлітків та молоді Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, експертка БФ «Голоси дітей». Виділяють три аспекти причин депресії: біологічний (генетичні, спадкові та біологічні особливості), психологічний (відсутність досвіду безпечної прив’язаності, ранній досвід насилля різних видів — шкільного булінгу, сімейного насильства тощо) і соціальний (бідність, війна, стихійні лиха і катастрофи). Найчастіші прояви депресії: відчуття смутку, безнадії або дратівливості більшість часу; відсутність інтересу…

Деменція — це синдром, який впливає на роботу мозку. Основними його симптомами є проблеми з пам’яттю, мисленням, мовленням і виконанням повсякденних завдань. Також у людей з деменцією бувають зміни емоційного стану, сприйняття і поведінки. Деменція може розвиватися в організмі людини роками й навіть десятиліттями до появи перших симптомів. Прогресування деменції поділяють на три умовні стадії: рання (м’яка) стадія; середня (помірна) стадія; пізня (важка) стадія. Ці етапи — лише орієнтир, тож такий поділ є доволі умовним. Варто розуміти, що кожна людина індивідуальна, а значить і деменція може мати різні прояви. Це, зокрема, залежить і від тих недуг, які спричинили цей синдром. Важливим також є те, що деменція — це не лише ментальне порушення. Адже синдром вражає мозок, який відповідає за весь організм: спочатку порушуються когнітивні функції, а розвиток хвороби впливає і на…

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я. Її вплив залежить від того, наскільки ми здатні мобілізувати наші ресурси стійкості та ефективно допомагати собі й тим, хто цього потребує, вже зараз. Стійкість (витривалість) потребує доброго управління енергетичними ресурсами: балансування навантажень, зменшення зайвих витрат і належного відновлення. Базовими джерелами відновлення енергії та зміцнення стійкості є сон, фізична активність і повноцінне харчування. Їжа впливає на наші емоції Як свідчить дослідження, наш раціон впливає на настрій, рівень стресу та психічну стабільність. Між харчуванням та емоційним станом є міцний взаємозв’язок. Їжа, що містить багато пребіотиків (наприклад, клітковина) і складних вуглеводів, може поліпшити настрій та сприяти збільшенню рівня серотоніну в мозку. Серотонін є нейромедіатором, який відповідає за регуляцію сну і апетиту, а також настрій і здатен пригнічувати біль. Та оскільки близько…

Ментальне здоров’я – це не лише відсутність розладів. Це внутрішні ресурси для того, аби активно жити. Реалізувати свої здібності. Працювати. Піклуватися про інших, пам’ятаючи й про себе. Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя. Це поняття дуже широке і поєднує різні  аспекти. Щоб покращити свій емоційний стан можна звернутися до професійних психологів, практикувати медитацію, займатися спортом. Як зрозуміти, як підтримати власне ментальне здоров’я, що необхідно робити для його підтримки та рівноваги, як фахівці служби можуть допомогти – відповіді на ці та інші питання ви можете прочитати в даній статті. 1. Від чого залежить стан ментального здоров’я? Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних. Сьогодні ми розуміємо, що на стан ментального здоров’я кожного українця впливає ситуація в країні. 2. Як зрозуміти, що людина ментально здорова? Здатність…